Домініканський костел

Домініканський костел

Крізь віки, війни, лихоліття і пожежі зберігся до наших часів один із найстаріших храмів Тернополя Домініканський Костел, нині Кафедральний собор Непорочного Зачаття Діви Марії. Української Греко-Католицької Церкви.

Будували храм з 1749 по 1779 роки з тесаного каменю в стилі бароко, оздоблено різьбою і кам’яними фігурами. Храм був оборонною спорудою і при ньому діяв монастир ченців домініканців. Роботи по побудові були виконані за проектом Августа Мощинського і  на гроші Юзефа Потоцького. Між костелом і монастирем розташовувався так званий італійський дворик.

У 1908-1910 роках була проведена реконструкція храму, під час якої були відновлені старі фрески і нанесені нові, також в ці роки храм був електрифікований і тоді ж встановили новий орган і два бокові вівтарі, які були знищені під час другої світової війни, але ще до того з храму було вивезено найціннішу ікону Божої матері з мертвим сином на колінах.

Також варто згадати що на площі перед храмом стояла статуя святого Вінцентія покровителя церкви, але все це також кануло у вічність під час боїв за Тернопіль на весні 1944року. Того року собор зазнав значних руйнувань, оскільки в ньому захищались окупанти. Сім днів точились бої навколо Домініканського костелу, і завершилось тим що храм згорів разом з: оздобою храму, фресками і нацистами які тримали там оборону.

Декілька років після храм відбудували, проте як не будь, але інтер’єр врятувати  не вдалось, натомість тут розмістили склад, згодом рештки фресок успішно донищили коли храм переобладнували під картину галерею. І тільки з приходом Української незалежності почав відроджуватись Домініканський Костел, в ролі Кафедрального собору Непорочного Зачаття Діви Марії Української Греко-Католицької Церкви.

В останні роки і храм і навколишню територію довели до ладу, повернувся і годинник на вежу який був ще із давніх часів, і свої передзвоном курантів сповіщає і міщанам і гостям Тернополя про прихід нової години, також появилася фігура Патріарха Йосипа Сліпого, одного із легендарних сподвижників Віри Христової, також облагородили процес набирання святої води під час Водохреща.