Кременець

На північ від Тернополя, більше ніж 70 кілометрів від міста, серед невисоких гір, розкинулось мальовниче містечко Кременець. Перша згадка про місто датована 1096 роком. В окремих польських енциклопедіях згадується в 1069 році як найбільше місто на Волині. У 207 році вчені провели розкопки в центрі міста та виявили споруду датовану Х століттям, тому є припущення, що воно утворене в давнину. Варто зазначити, що місцевість дозволяла людям тут утворювати поселення  ще у дохристиянські часи, оскільки серед гір у лісах було легко ховатись від ворожих набігів.

Замкова гора притягує погляд, в якій частині міста ви б не були.  Вона здіймається на висоті 397 метрів над рівнем моря. На стрімкій вершині височіють руїни давньоруського зодчества датовані XIII–XVI століття. Так у 1241 році цю твердиню не змогли взяти війська Хана Батия. Поразки в Кременці зазнав і хан Куремса 1955 році, тільки 1961 році князям Данилу і Васильку довелося зруйнувати твердиню на вимогу монгольського полководця Бурундая. Проте наприкінці XIII століття замок був відбудований.

У другій половині XIV століття замок потрапив під владу Литовського князівства. Фортеця набула виключно воєнного значення. У 1409–1418 роках тут був ув’язнений  князь Свидригайло, який був замішаний у заколоті проти князя Вітовта, а також мав зв’язки з хрестоносцями. В той час місто стало культурним і політичним осередком. У місті була розвинена торгівля, тому в 1438 році воно отримало права на самоврядування й стало важливим ремісничо-торгівельним осередком на Волині. Наприкінці XV століття місто знелюдніло через набіги татар. Другого розквіту місто отримало під час правління королеви Бони Сфорца, дружини короля польського і великого князя литовського Сигізмунда І. Королева зміцнила замок і місто. Кременець знову стає важливим центром і осередком торгівлі у регіоні.

У 1569 році замок згідно Люблінської унії переходить під владу Польщі. 1648 року козаки під проводом Максима Кривоноса руйнують фортецю і з того часу вона приходить у занепад. Козаки, які загинули під час штурму були поховані у підніжжя сусідньої гори Чернечої, де збереглися їхні могили до сьогодні.

Та на цьому історія міста Кременець не завершується, з Замкової гори видніється найбільша пам’ятка міста величний архітектурний комплекс що складається з костелу Св. Ігнатія і Станіслава Костки та єзуїтський колегіум. Костел виконаний у бароковому стилі вважається найкращим творінням архітектора Павла Гіжицького, роки побудови 1731–1763 роки. В 1805 році колегіум перетворено у Вищу Волинську гімназію, а трішки згодом у гімназію, що прирівнювалось до університету. Під час Польського повстання його було закрито, а всю матеріальну базу було передано до Києва, на основі якої утворився університет імені Т. Г. Шевченка. 

Центр міста багатий на інші пам’ятки  архітектури, зокрема Жіночий Богоявленський монастир 1760 року, який належав отцям Василіанам. Навпроти монастиря знаходиться церква Воздвиження Чесного Хреста, збудована в російсько-візантійському стилі у 1886 року. В центрі Кременця знаходиться колишній францисканський монастир, фундатором якого була королева Бона. Сьогодні це православний собор св. Миколая.